Словарь української мови (1924)/поцюкати
| ◀ поцьков | Словарь української мови П поцюкати |
поцюркотіти ▶ |
|
Поцю́кати, каю, єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196.
| ◀ поцьков | Словарь української мови Борис Грінченко П поцюкати |
поцюркотіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцюкати
Борис Грінченко
1924
Поцю́кати, каю, єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний. ХС. II. 196.