Словарь української мови (1924)/поцокатися
◀ поцокати | Словарь української мови П поцокатися |
поцокотати ▶ |
|
Поцо́катися, каюся, єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
◀ поцокати | Словарь української мови Борис Грінченко П поцокатися |
поцокотати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцокатися
Борис Грінченко
1924
Поцо́катися, каюся, єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.