Словарь української мови (1924)/поцмокати
| ◀ поціпкати | Словарь української мови П поцмокати |
поцмокатися ▶ |
|
Поцмо́кати, каю, єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
| ◀ поціпкати | Словарь української мови Борис Грінченко П поцмокати |
поцмокатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцмокати
Борис Грінченко
1924
Поцмо́кати, каю, єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.