Словарь української мови (1924)/поцвілий
| ◀ поцвигати | Словарь української мови П поцвілий |
поцвірготати ▶ |
|
Поцві́лий, а, е. Заплѣснѣвѣлый.
| ◀ поцвигати | Словарь української мови Борис Грінченко П поцвілий |
поцвірготати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцвілий
Борис Грінченко
1924
Поцві́лий, а, е. Заплѣснѣвѣлый.