Словарь української мови (1924)/похрумтіти
◀ похрумкати | Словарь української мови П похрумтіти |
похрумчати ▶ |
|
Похрумті́ти, мчу́, ти́ш, гл. Похрустѣть.
◀ похрумкати | Словарь української мови Борис Грінченко П похрумтіти |
похрумчати ▶ |
|
Словарь української мови — П
похрумтіти
Борис Грінченко
1924
Похрумті́ти, мчу́, ти́ш, гл. Похрустѣть.