Словарь української мови (1924)/похрестити
◀ похрестини | Словарь української мови П похрестити |
похреститися ▶ |
|
Похрести́ти, щу́, стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Грин. II. 5. Вікна похрестила. Грин. II. 97.
◀ похрестини | Словарь української мови Борис Грінченко П похрестити |
похреститися ▶ |
|
Словарь української мови — П
похрестити
Борис Грінченко
1924
Похрести́ти, щу́, стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Грин. II. 5. Вікна похрестила. Грин. II. 97.