Словарь української мови (1924)/похребтина
| ◀ похребт | Словарь української мови П похребтина |
похресник ▶ |
|
Похре́бтина, ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Константиногр. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. I. 252.
| ◀ похребт | Словарь української мови Борис Грінченко П похребтина |
похресник ▶ |
|
Словарь української мови — П
похребтина
Борис Грінченко
1924
Похре́бтина, ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Константиногр. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. I. 252.