Словарь української мови (1924)/похочувати
| ◀ похотітися | Словарь української мови П похочувати |
похочуватися ▶ |
|
Похо́чувати, чую, єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. НВолын. у.
| ◀ похотітися | Словарь української мови Борис Грінченко П похочувати |
похочуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
похочувати
Борис Грінченко
1924
Похо́чувати, чую, єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. НВолын. у.