Словарь української мови (1924)/похопити

by Борис Грінченко

◀ похоп

Словарь української мови Борис Грінченко П похопити

похопитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похопи́ти, плю́, пиш, гл. Схватить, перенять, воспринять, понять. Він гарного не похопить, а погане зараз. НВолын. у. Я йому казав, але він не похопив, та через те й склалось отаке. НВолын. у.