Словарь української мови (1924)/похолонути

by Борис Грінченко

◀ похолоднішати

Словарь української мови Борис Грінченко П похолонути

похоп ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похоло́нути, ну, неш, гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.