Словарь української мови (1924)/походеньки
◀ похода | Словарь української мови П походеньки |
походець ▶ |
|
Походе́ньки, ків, м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. Левиц. КС. 66. А він по всяк час у походеньках. Харьк. г.