Словарь української мови (1924)/похмурний

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похмурний
Берлін: Українське слово, 1924

Похму́рний, а, е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.