Словарь української мови (1924)/похмарити

by Борис Грінченко

◀ похлянути

Словарь української мови Борис Грінченко П похмарити

похмаритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похмари́ти, рю́, ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. I. 197.

Похма́рити, рить, гл. безл. = Нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило. Богод. у.