Словарь української мови (1924)/похвалка
◀ похвалити | Словарь української мови П похвалка |
похвальний ▶ |
|
По́хвалка, ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. I. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. НВолын. у.