Словарь української мови (1924)/похапцем
◀ похапний | Словарь української мови П похапцем |
похарамаркати ▶ |
|
По́хапцем, нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. III. 68).
◀ похапний | Словарь української мови Борис Грінченко П похапцем |
похарамаркати ▶ |
|
Словарь української мови — П
похапцем
Борис Грінченко
1924
По́хапцем, нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. III. 68).