Словарь української мови (1924)/потьмарити
◀ потушити | Словарь української мови П потьмарити |
потьмаритися ▶ |
|
Потьмари́ти, рю́, ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. I. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. I. 190.