Словарь української мови (1924)/потуха

by Борис Грінченко

◀ потурчитися

Словарь української мови Борис Грінченко П потуха

потухати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поту́ха, хи, ж. 1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха. Грин. III. 300. 2) Ви́пити на поту́ху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Ном. № 11543. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки. Стор. МПр.