Словарь української мови (1924)/потурчити
| ◀ потурчати | Словарь української мови П потурчити |
потурчитися ▶ |
|
Поту́рчити, чу, чиш, гл. Отуречить.
| ◀ потурчати | Словарь української мови Борис Грінченко П потурчити |
потурчитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
потурчити
Борис Грінченко
1924
Поту́рчити, чу, чиш, гл. Отуречить.