Словарь української мови (1924)/потряхати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потряхати
Берлін: Українське слово, 1924

Потряха́ти, ха́ю, єш, гл. Встряхивать. Підняли його на руки. Я потряха́в-потряхав його, — так ні, він неживий був. Новомоск. у.