Словарь української мови (1924)/потрух
| ◀ потруситися | Словарь української мови П потрух |
потрухлий ▶ |
|
По́трух, ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи́. Потроха. Маркев. 159.
| ◀ потруситися | Словарь української мови Борис Грінченко П потрух |
потрухлий ▶ |
|
Словарь української мови — П
потрух
Борис Грінченко
1924
По́трух, ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи́. Потроха. Маркев. 159.