Словарь української мови (1924)/поточний
| ◀ поточитися | Словарь української мови П поточний |
поточуватися ▶ |
|
Пото́чний, а, е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
| ◀ поточитися | Словарь української мови Борис Грінченко П поточний |
поточуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поточний
Борис Грінченко
1924
Пото́чний, а, е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.