Словарь української мови (1924)/поточина
◀ поторсатися | Словарь української мови П поточина |
поточити ▶ |
|
Пото́чина, ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.