Словарь української мови (1924)/потопний
◀ потопленик | Словарь української мови П потопний |
потопнути ▶ |
|
Пото́пний, а, е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
◀ потопленик | Словарь української мови Борис Грінченко П потопний |
потопнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
потопний
Борис Грінченко
1924
Пото́пний, а, е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.