Словарь української мови (1924)/потомитися
◀ потомити | Словарь української мови П потомитися |
потомний ▶ |
|
Потоми́тися, мимося, теся, гл. Устать, утомиться (о многихъ). Так потомилися, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Їздили ми лугами сірими волами, сірі воли потомилися. Мил. Св. 42.