Словарь української мови (1924)/потовпити
◀ потовкучий | Словарь української мови П потовпити |
потовпитися ▶ |
|
Пото́впити, плю, пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
◀ потовкучий | Словарь української мови Борис Грінченко П потовпити |
потовпитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
потовпити
Борис Грінченко
1924
Пото́впити, плю, пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.