Словарь української мови (1924)/посіяти

by Борис Грінченко

◀ посіткий

Словарь української мови Борис Грінченко П посіяти

посіятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посі́яти, сі́ю, єш, гл. 1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. 2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію. Г. Барв. 365.