Словарь української мови (1924)/посідлати

by Борис Грінченко

◀ посідки

Словарь української мови Борис Грінченко П посідлати

посікти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посідла́ти, ла́ю, єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. I. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.