Словарь української мови (1924)/посів
◀ посі | Словарь української мови П посів |
посівальник ▶ |
|
Посі́в, ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. Грин. II. 70. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє. Стор. II. 40.