Словарь української мови (1924)/посутеніти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посутеніти
Берлін: Українське слово, 1924

Посутені́ти, ні́є, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки. Грин. II. 186.