Словарь української мови (1924)/посуміти
| ◀ посукувати | Словарь української мови П посуміти |
посумнитися ▶ |
|
Посумі́ти, мі́ю, єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. I. 9.
| ◀ посукувати | Словарь української мови Борис Грінченко П посуміти |
посумнитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
посуміти
Борис Грінченко
1924
Посумі́ти, мі́ю, єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. I. 9.