Словарь української мови (1924)/посумувати
◀ посумніти | Словарь української мови П посумувати |
посунути ▶ |
|
Посумува́ти, му́ю, єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Рудч. Чп. 234. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш. Рудч. Ск. II. 154.