Словарь української мови (1924)/постукувати
| ◀ постукотіти | Словарь української мови П постукувати |
поступ ▶ |
|
Посту́кувати, кую, єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. I. 68.
| ◀ постукотіти | Словарь української мови Борис Грінченко П постукувати |
поступ ▶ |
|
Словарь української мови — П
постукувати
Борис Грінченко
1924
Посту́кувати, кую, єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. I. 68.