Словарь української мови (1924)/пострупіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пострупіти
Берлін: Українське слово, 1924

Пострупі́ти, пі́ю, єш, гл. Покрыться струпьями. Його тіло почорніло, а від вітру пострупіло. АД. I. 270.