Словарь української мови (1924)/построїти
◀ построїни | Словарь української мови П построїти |
построїтися ▶ |
|
Постро́їти, ро́ю, їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець. Рудч. Ск. I. 14.
◀ построїни | Словарь української мови Борис Грінченко П построїти |
построїтися ▶ |
|
Словарь української мови — П
построїти
Борис Грінченко
1924
Постро́їти, ро́ю, їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець. Рудч. Ск. I. 14.