Словарь української мови (1924)/постривати
◀ пострибун | Словарь української мови П постривати |
постриг ▶ |
|
Пострива́ти, ва́ю, єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Гліб. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло. Левиц. I. 102.