Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постояти
Берлін: Українське слово, 1924

Посто́яти, сто́ю, їш, гл. 1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла. Чуб. V. 78.