Словарь української мови (1924)/постолець
◀ постолакати | Словарь української мови П постолець |
постолище ▶ |
|
Постоле́ць, льця́, посто́лик, ка, м. Ум. отъ постіл.
◀ постолакати | Словарь української мови Борис Грінченко П постолець |
постолище ▶ |
|
Словарь української мови — П
постолець
Борис Грінченко
1924
Постоле́ць, льця́, посто́лик, ка, м. Ум. отъ постіл.