Словарь української мови (1924)/постидитися
| ◀ постиденний | Словарь української мови П постидитися |
постилати ▶ |
|
Постиди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться. К. Псал. 83.
| ◀ постиденний | Словарь української мови Борис Грінченко П постидитися |
постилати ▶ |
|
Словарь української мови — П
постидитися
Борис Грінченко
1924
Постиди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться. К. Псал. 83.