Словарь української мови (1924)/постава

by Борис Грінченко

◀ постав

Словарь української мови Борис Грінченко П постава

поставати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поста́ва, ви, ж. 1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна! К. ЦН. 173. 2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави. К. ЧР. 326. 3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? Мкр. Н. 32.