Словарь української мови (1924)/посолити
| ◀ посол | Словарь української мови П посолити |
посолодити ▶ |
|
Посоли́ти, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.
| ◀ посол | Словарь української мови Борис Грінченко П посолити |
посолодити ▶ |
|
Словарь української мови — П
посолити
Борис Грінченко
1924
Посоли́ти, лю́, лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.