Словарь української мови (1924)/посокотитися
| ◀ посовуватися | Словарь української мови П посокотитися |
посол ▶ |
|
Посокоти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити… і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.