Словарь української мови (1924)/посовиніти

by Борис Грінченко

◀ посоватися

Словарь української мови Борис Грінченко П посовиніти

посовіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посовині́ти, ні́ю, єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку. Екатериносл. у. (Залюбовск.).