Словарь української мови (1924)/пособачитися

by Борис Грінченко

◀ пособа

Словарь української мови Борис Грінченко П пособачитися

пособити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пособа́читися, чуся, чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. Рудч. Ск. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати. Харьк. г.