Словарь української мови (1924)/посновиґати
◀ поснідкувати | Словарь української мови П посновиґати |
поснувати ▶ |
|
Посновиґа́ти, га́ю, єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
◀ поснідкувати | Словарь української мови Борис Грінченко П посновиґати |
поснувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
посновиґати
Борис Грінченко
1924
Посновиґа́ти, га́ю, єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.