Словарь української мови (1924)/посмутити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посмутити
Берлін: Українське слово, 1924

Посмути́ти, чу́, ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.