Словарь української мови (1924)/посмертити
| ◀ посмердіти | Словарь української мови П посмертити |
посмертний ▶ |
|
Посмерти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.
| ◀ посмердіти | Словарь української мови Борис Грінченко П посмертити |
посмертний ▶ |
|
Словарь української мови — П
посмертити
Борис Грінченко
1924
Посмерти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.