Словарь української мови (1924)/посліпнути
◀ посліпитися | Словарь української мови П посліпнути |
послонько ▶ |
|
Послі́пнути, немо, нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Котл. МЧ. 437. Драг. 165. Мнж. 92. Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди. Каменец. у.