Словарь української мови (1924)/послухняний
| ◀ послухач | Словарь української мови П послухняний |
послухнянство ▶ |
|
Послухня́ний, а, е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
| ◀ послухач | Словарь української мови Борис Грінченко П послухняний |
послухнянство ▶ |
|
Словарь української мови — П
послухняний
Борис Грінченко
1924
Послухня́ний, а, е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.