Словарь української мови (1924)/послизти

by Борис Грінченко

◀ послизнутися

Словарь української мови Борис Грінченко П послизти

послинити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посли́з(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Черк. у. Уже м'ясо послизло. Черк. у. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Котл. Ен. I. 8. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли. КС. 1882. IV. 169.