Словарь української мови (1924)/поскупитися

by Борис Грінченко

◀ поскупати

Словарь української мови Борис Грінченко П поскупитися

поскупіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поскупи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Поскупиться. Наділив Бог і розумом, і голосом, і вродою, та на талан поскупився. Ком. Пр. № 361. Не поскупись наняти биржу. Кв.